Як треба готувати дитину до школи | Дельфін
Календарь на любой год
ПнВтСрЧтПтСбВс

Як треба готувати дитину до школи

  • Підготовку треба розпочинати задовго до  народження дитини, прагнучи, щоб вагітність у мами перебігала без впливу несприятливих чинників.
  • Після народження дитини слід намагатися звести до мінімуму вплив несприятливих споминів, відомостей про стан хворого.
  • Турбуватися, щоб дитина добре адаптувалася до умов перебування в дитячому садку.
  • Знати особливості анатомо-фізіологічного та соціального розвитку дитини й відповідно до них висувати вимоги.
  • Створити належні умови в сім’ї для загального розвитку дитини.
  • Виявляти особливу любов і повагу до дитини.
  • Виявляти рівень сформованості компонентів шкільної зрілості дитини, своєчасно їх розвивати.
  • Постійно займатися інтелектуальним розвитком дитини.
  • Читати дитині казки, вірші, оповідання.
  • Вивчати з дитиною пісні, разом слухати музику й дивитися дитячі фільми.
  • Спонукати дитину займатися малюванням, ліпленням, аплікацією.
  • Хвалити дитину за успіхи.
  • Разом з дитиною відвідувати музеї, театр, зоопарк тощо.
  • Купувати іграшки, які сприяють інтелектуальному розвитку дитини.
  • Влаштовувати різноманітні ігри, учити дотримуватися правил гри.
  • Виховувати почуття терпимості, поваги, любові, милосердя, товаришування та інші.
  • Стежити за здоров’ям дитини, займатися  реабілітацією відхилень у здоров’ї.
  • Психологічно готувати дитину до школи, розкриваючи перед нею  радісний світ пізнання.
  • З’ясувати рівень функціональної зрілості дитини й визначитися щодо початку навчання в школі.

Як не треба діяти батькам, готуючи дитину до школи

  • Не пускати на  самоплив справу підготовки дитини до школи.
  • Не ігнорувати навчання дитини  читати, писати, рахувати.
  • Не підтримувати в дитини почуття заниженої самооцінки, комплексу неповноцінності.
  • Не підкреслювати інфантильність дитини, не намагатися, щоб вона постійно відчувала залежність від батьків.
  • Не треба постійно опікувати дитину, відбираючи в неї можливість виявляти самостійність.
  • Не бути байдужим до майбутнього шкільного життя дитини.

Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

         Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

        Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.

        Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

       Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.

Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.

Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Вход
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання